Путь на сайте
ТИПИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 12:32
- Перегляди: 88174
В Україні заклади вищої освіти за формою власності поділяються на заклади державної, комунальної та приватної форм власності. Незалежно від форми власності заклади вищої освіти мають рівні права у провадженні освітньої та наукової діяльності, забезпеченні якості освіти тощо.
В Україні діють заклади вищої освіти таких типів:
університет – багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), провадить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому рівні вищої освіти та вищому науковому рівні за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність.
Статус коледжу отримує заклад освіти (структурний підрозділ закладу освіти), в якому обсяг підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра становить не менше 30 відсотків загального ліцензованого обсягу.
Історичний профіль:
Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.
РІВНІ ТА СТУПЕНІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 12:28
- Перегляди: 127986
З прийняттям у 2014 році Закону «Про вищу освіту» відбулися зміни в структурі освітніх рівнів та ступенів вищої освіти. Основні зміни стосувалися ступенів молодшого спеціаліста, спеціаліста та кандидата наук, які були відповідно замінені ступенями молодшого бакалавра, магістра та доктора філософії/доктора мистецтва. Ці зміни були імплементовані поступово. Так останній прийом на програми молодшого спеціаліста відбувся в 2019 році, на програми спеціаліста – в 2016 році, на програми кандидата наук – в 2015 році
До сучасної системи вищої освіти України входять наступні освітні рівні:
- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти
- перший (бакалаврський) рівень
- другий (магістерський) рівень
- третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
- молодший бакалавр
- бакалавр
- магістр
- доктор філософії/доктор мистецтва.
Молодший бакалавр – це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Вступ на такі освітні програми вважається одночасно вступом для здобуття ступенів бакалавра та магістра (інтегровані освітні програми).
Доктор філософії – це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Особи, які професійно провадять наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати вищу освіту ступеня доктора філософії у відповідному закладі вищої освіти (науковій установі) поза аспірантурою (ад’юнктурою). Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присудження ступеня доктора мистецтва закладу вищої освіти мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проєкту. Нормативний строк підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Історичний профіль:
Система рівнів та ступенів вищої освіти до 2014 року та перехідний період
Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
- Деталі
- Категорія: Без категории
- Опубліковано: Середа, 18 січня 2012, 11:12
- Перегляди: 156944
В Україні кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.
З 2000 року в школах України діє 12-бальна шкала (система) оцінювання навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти були затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 №329.
За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за 12-бальною шкалою або за власною шкалою оцінювання, але у такому разі заклад освіти визначає правила переведення оцінок до системи оцінювання, визначеної законодавством.
Результати навчання у початковій школі зазвичай оцінюють вербально. У 1-2 класах оцінювання навчальних досягнень учнів виражають вербальною оцінкою (оцінювальним судженням). У 3-4 класах за вибором закладу освіти учні можуть отримувати вербальні або рівневі оцінки, які можуть виражатися як усно, так і письмово. Рівневе оцінювання є плавним переходом від вербального оцінювання у початковій школі до бального у базовій школі.
Вербальне оцінювання виражається словами: "має значні успіхи", "демонструє помітний прогрес", "досягає результату за допомогою дорослих", "потребує уваги і допомоги". Рівневе оцінювання розподіляється за чотирма рівнями та позначається буквами: "початковий" (П), "середній" (С), "достатній" (Д), "високий" (В).
Оцінювання результатів навчання учня з особливими освітніми потребами в закладах освіти здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану.
Об’єктом оцінювання у системі загальної середньої освіти є результати повсякденної навчальної роботи учнів на уроках і вдома.
Оцінювання здійснюється на основі результатів таких видів перевірки:
- усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
- письмової (самостійні та контрольні роботи, тестування);
- графічної (робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами);
- практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень і навчальних проєктів, робота з біологічними об’єктами, виготовлення виробів).
У 12-ти бальній системі оцінювання розрізняють 4 (чотири) рівні навчальних досягнень учнів:
- перший рівень – початковий (1-3 бали). Відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення;
- другий рівень – середній (4-6 балів). Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
- третій рівень – достатній (7-9 балів). Учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням). Відповідь учня правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень;
- четвертий рівень – високий (10-12 балів). Знання учня є глибокими, міцними, системними; учень вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища і факти, виявляти й відстоювати особисту позицію.
У випадку невідповідності навчальних досягнень учня рівням системи оцінювання робиться позначка "не атестований".
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:
- характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
- якість знань;
- сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;
- самостійність оцінних суджень.
Після здобуття учнями кожного рівня освіти: початкової (у 4 класі), базової середньої (у 9 класі) чи повної загальної середньої освіти (в 11 (12) класі), – здійснюється державна підсумкова атестація.
Результати річного оцінювання та державної підсумкової атестації відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.
Хронологія становлення системи оцінювання в Україні
1935 р. – у радянських школах встановлено п'ять словесних оцінок: "дуже погано", "погано", "посередньо", "добре", "відмінно".
З 1945 р. в Українській РСР оцінювання навчальних досягнень учнів проводилось за 5-бальною шкалою – "5", "4", "3", "2", "1" (де "5" – найвищий бал).
У 1993 р. діапазон оцінювання результатів навчання був звужений до 4-бальної шкали – "5", "4", "З","2" (де "5" – найвищий бал).
З 2000 року в школах України діє 12-бальна шкала (система) оцінювання (де "12" – найвищий бал).
Співвідношення 4-бальної і 12-бальної шкал оцінювання
| Шкала оцінювання | Оцінки | |||||||||||
| 4-бальна | 2- | 2 | 2+ | 3- | 3 | 3+ | 4- | 4 | 4+ | 5- | 5 | 5+ |
| 12-бальна | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
Цю інформацію було створено за фінансової підтримки Ради Європи. Точка зору, висловлена автором, ні в якому разі не може вважатися офіційною думкою Ради Європи.